Незабаром , 19 січня, усі віруючі українці будуть святкувати третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу - Хрещення Господнє.Народні назви свята — Йорда́на (або Ордана), Водохреща.

Напередодні Водохрещів святкується "Голодна кутя" або другий Свят-Вечір. Увесь цей день віруючі люди нічого не їдять - постують. Сідають вечеряти, коли вже засяє вечірня зоря. На вечерю подаються пісні страви - смажена риба, вареники з капустою, гречані млинці на олії і кутя та узвар.
По вечері діти проганяють кутю : вибігають з хати і паліччям б'ють знадвору в причільний кут, примовляючи :

Тікай, кутя, із покуття,
А узвар - іди на базар,
паляниці, лишайтеся на полиці,
А "дідух" - на теплий дух,
Щоб покинути кожух.

Після вечері всі кладуть свої ложки в одну миску, а зверху - хлібину, "щоб хліб родився".
Вода, освячена в надвечір'ї богоявлення - "вечірня вода" - вважається святішою, ніж з Водохрищів, і вона "зглидлива на всяке лихо".
 Дівчата в цей вечір ворожать : збирають зі столу ложки після вечері і йдуть на поріг тарабанити ложками - де пес завиє, туди дівчина заміж піде.
Ранком у церкві відбувається Богослуження. По Богослуженні весь народ іде процесією на річку до хреста. Попереду несуть дерев'яний церковний хрест.
Після водосвяття всі люди повертаються до своїх хат.
В усіх хатах пили свячену воду, кропили хату святою водою. Воду, що залишилась, наливали в пляшку, яку зберігали цілий рік.
По обіді дівчата бігають до річки вмиватися в "йорданській воді" - "щоб були рожеві лиця".


Деякі народні прикмети:


На Водохреща день ясний — хліба будуть чисті, а якщо похмурий — буде у хлібі повно «сажки»;
Іде лапатий сніг — на врожай.
Якщо похмуро — хліба буде вдосталь.
Якщо зоряна ніч — вродяться горіхи і ягоди.
Коли на Водохреща випав повний місяць — бути великій воді.
Удень іде сніг — на врожай гречки: вранці — ранньої, вдень — середньої, а ввечері — пізньої.
Якщо вдень осідає іній, то у відповідний день треба сіяти пшеницю.
Під час освячення води йде сніг — добре роїтимуться бджоли і колоситимуться хліба.